Щорічно у всьому світі прийнято проводити День космонавтики і авіації, який припадає на 12 квітня. У кожній країні проводять навчальні семінари, показують кінофільми і розповідають про це великий день і досягненні людства. У Росії найбільший музей космонавтики знаходиться в Москві. У ньому завжди особливо готуються до цього свята, наприклад, створюють спеціальні проекти на яких можна незабутньо провести свій час.
Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк: „На „Колумбії” зі мною був материнський рушник” і „Кобзар”. Народився Леонід Каденюк 28 січня 1951 року в с. Клішківці Хотинського району Чернівецької області. Чернігівське училище льотчиків, аеродроми Чернігова і Сум – ось початок його шляху як пілота. В 1971 році після великого конкурсного відбору потрапив до загону радянських космонавтів. Літав більше як на 50-ти типах та моделях літаків різного призначення. У червні 1995 року взяв участь у відбірковому конкурсі на спільний українсько-американський політ. І переміг. Пройшов усі тонкощі підготовки космонавтів. Одружений, має двох синів.
Як святкувати День космонавтики
У різних країнах по всьому світу проводяться свої заходи, присвячені цьому міжнародному свята. У Росії 12 квітня в різних містах, влаштовують різноманітні виставки, секції настільних космічних ігор, проводять лекції присвячені космонавтики та астрономії, вікторини з врученням призів, виставки з досягненням космічної промисловості і на завершення дня проходить святковий концерт.
Завжди можна приємно провести час відвідавши музеї і планетарії, а також такі свята стають приємним приводом для сімейних прогулянок.
Леонід Каденюк - Перший космонавт незалежної України
Від українців для міжнародного польоту на кораблі „Колумбія” слід було вибрати „суперпілота”. Каденюк переміг численних конкурентів саме тим, що володіє всіма потрібними якостями – „відмінним здоров’ям, професіоналізмом, волею у виборі і досягненні мети.” До того ж, він – космонавт-дослідник, отже до старту пройшов відповідну і наукову підготовку.
Завжди з хвилюванням спостерігаю не стільки за стартом космічних кораблів, як за їхнім поверненням. Є в цьому навіть щось містичне – звідти, з космічної порожнечі приземляється „шатл”. З'являється з неба, стрімко йде до землі ... Сферичні боки ще гарячі, з гострих крил ще не встигла злетіти ота чорнюща тиша космосу. Його ніч.
А він легко і водночас нестримно, мовби аж наввипередки із самим собою,
нетерпляче наближається до землі. Синій вітер чи дощ, як коли вийде, вже торкнувся його гарячого тіла, спочатку немов чужого, незнайомого ...
І через мить – уже свого, бо той синій вітер чи дощ, як коли вийде, вже впізнав метал корабля, й, очевидячки, відчув прискорення биття сердець тих, хто там, за цією оббивкою бореться і важкими пере навантаженнями приземлення. Так воно бачится з м’якого дивана, що перед телевізором. Нам хочеться поринути у той, напевне, глибший за космічний, світ людської душі астронавта, котрий побував за межами землі, котрий бачив її як зірку серед інших зірок у холодних просторах Всесвіту. Як цей світ людської душі приторкнувся до того світу, що було важливим у ці моменти? Що було важливим для самих астронавтів у тих безкраїх згортках чорної космічної ночі? У ті тижні чи місяці їхнього зоряного відрядження? Що вкласти у поняття „земне тяжіння”? Ясно, що не тільки шум дощу, який сниться астронавтам на орбіті, як співається у справді чудовій пісні. А може оте „земне тяжіння” визначити смислом поетичної збірки незабутнього Василя Симоненка під такою ж назвою з вже неблизьких 60 років. Мабуть, що так. Тобто, це найближче до істини, якщо узагальнити думки і враження космічних літунів, яких уже превалило за сотню.
Політ з американськими астронавтами, сказав Леонід, має дуже велике значення
для нашої держави, для її утвердження. Це з боку політичного. А з наукового, - спільно з американцями проведено експеримент з рослинами і який приніс цікаві результати. Над ними далі вже в лабораторіях працюють вчені.
Як тільки стало можливим, він відв’язався від крісла і підплив до ілюмінатора, переконався, що земля справді кругла, а потім почав шукати Україну, Буковину, свої рідні Клішківці. Однак земля тільки світилася блакитно-зеленими на чорному тлі і все. Та в нього була інша можливість відчути її біля свого серця, поруч із собою, знайти в ній душевну відраду, підтримку. Леонід узяв з собою в політ, так би мовити, духовні обереги буковинського краю, обереги отчого дому, України.
Каденюк у космосі з американськими космонавти організував два вечори української пісні у виконання Дмитра Гнатюка „Два кольори”, „Черемшина”, Софія Ротару співала „Мій рідний край”. Ставили касету з піснями Назарія Яремчика.
- Американцям так сподобалися наші пісні, що вони почали вивчати українську мову – сказав Леонід.
Перший космонавт незалежної України сказав, що всім членам екіпажу „Колумбії” він подарував вишиті хрестиком українські сорочки і астронавти в них сфотографувалися.
Отак і минули усі 16 космічних діб. Коли після успішного польоту приїхав він додому, в рідні Клішківці на Буковину, то досхочу наївся материнських вареників з картоплею та салом, а ранком обливався водою з батьківської криниці. і так було йому добре і солодко, як ніколи і ніде на цілому білому світі.
Отаке воно, земне тяжіння космічного сокола, як і кожної справжньої людини, для котрої слово Вітчизна не сухозлітка, не короткий звук.
Державне конструкторське бюро «Південне»
імені М. К. Янгеля в Дніпропетровську
Державне конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля — організація з розробки бойових ракетних комплексів та ракетно-космічних систем.
Ракетно-космічна техніка створюється ДП «КБ «Південне» спільно з «ВО Південмаш ім. О. М. Макарова» та іншими суміжними підприємствами.
Діяльність
Ракети-носії «Космос», «Інтеркосмос», «Циклон-2», «Циклон-3», що були створені на базі бойових ракет, вивели на орбіти ШСЗ більше ніж 1100 космічних апаратів, відігравши значну роль в освоєнні космічного простору.
Створення екологічно чистого космічного носія «Зеніт-2», з повністю автоматизованим процесом підготовки та проведення пуску, забезпеченням високої точності виведення космічних апаратів на визначені орбіти — досягнення світового рівня.
Одним з найважливіших напрямків діяльності ДП КБ «Південне» є створення космічних апаратів наукового, оборонного та народногосподарського призначення.
ДП КБ «Південне» бере участь в ліквідації та утилізації стратегічних ракетних комплексів, що здійснюються в рамках міжнародних угод.
ДП КБ «Південне» має проектні, конструкторські та розрахункові підрозділи з розробки ракет-носіїв, космічних апаратів, ракетних двигунів, приладів, датчиків; експериментальну базу для проведення наземної обробки вузлів та систем ракет, двигунів та космічних апаратів, комплекс нових технологій і матеріалів, станцію нейтралізації та демонтажу міжконтинентальних балістичних ракет.
ДП КБ «Південне» - головна проектно-конструкторська організація України щодо основних проектів, які входять до Національної космічної програми України. В портфелі замовлень КБ — розробка космічних апаратів: «Січ-2», «Січ-3», «Либідь», фінансування яких частково забезпечується Національним космічним агентством України.
ДП КБ «Південне» стало учасником низки міжнародних космічних програм, серед яких Морський старт, а також створення космічного ракетного комплексу «Дніпро», «Зеніт-2М» і космічних апаратів класу «Мікросупутник» для системи оперативного спостереження Землі.
ДП КБ «Південне» — єдина компанія у світі, що має 3 сімейства (5 типів) ракет-носіїв в експлуатації.
Ракети-носії Циклон-2, Циклон-3, Дніпро, Зеніт-2 і Зеніт-3SL мають високі показники надійності і точності виведення, підтверджені великою кількістю пусків. Вони можуть забезпечити виконання практично будь-якого завдання щодо запуску космічних апаратів.
«Південне» здійснює конверсію виробництва:
-створення техніки для розвитку енергетики в тому числі з використанням поновлюваних джерел енергії (вітроенергетичні установки);
-створення деяких видів транспортних систем (тролейбуси);
-створення сільськогосподарської техніки. (зернозбиральні комбайни, трактори).
Немає коментарів:
Дописати коментар